Полівагальна теорія. Стівен Порджес

дорослого життя.

Теорія, розроблена Стівеном Порджесом за 40 років досліджень, є одним із найповніших досліджень впливу блукаючого нерва на фізіологічне та психологічне функціонування людини. Теорія ґрунтується на ідеї, що є три компоненти вегетативної нервової системи (АНС): немільнізована рептильна гілка блукаючого нерва, симпатична нервова система та міелінізована неомлековід блюдного нерва. Ці гілки співвідносяться з різними поведінковими реакціями.

Суть книги Порджеса полягає в тому, що розвиток міелінізованого блущувального нерва, що відбувається з подвійних ядер, має вирішальне значення для придушення реакцій боротьби/бігання/застигання у відповідь на зовнішні стимули.

Оцінка ризику в навколишньому середовищі, яку він називає нейроцепцією, регулюється несвідомо, і міелінізований вабус допомагає протистояти первинним поведінковим реакціям. Дослідження Порджеса показують, що блукаючий нерва чинить сильний вплив на теплість людини, соціальну поведінку, саморегуляцію й навіть концентрацію уваги.

Значення цієї теорії величезна, вона відкриває безліч нових тем для досліджень і додає терапевтам нові грані в їх підходах до лікування різних станів і психологічних травм.