Шайтор В. М. Швидка і невідкладна медична допомога дітям: короткий посібник для лікарів

2019г.

416стр.

У посібнику представлені відомості про основних невідкладних станах у дітей і підлітків, запропоновані короткі алгоритми дій лікаря, що надає швидку, чи невідкладну медичну допомогу дитині на догоспітальному етапі та в умовах стаціонарних відділень швидкої медичної допомоги (приймальних відділень), з урахуванням вікових особливостей, характеру перебігу захворювання та сучасних клінічних рекомендацій з надання екстреної медичної допомоги дітям.

Ця книга є логічним продовженням широко відомих видань: «Швидка медична допомога. Короткий посібник» під редакцією А.с Р. Мірошниченко, В. о. Руксина, В. М. Шайтор; «Невідкладна педіатрія. Короткий посібник» під редакцією В. М. Шайтор, В. Ю. Мельникової; «Алгоритми дій лікаря служби швидкої медичної допомоги Санкт-Петербурга».

Для оптимального використання лікарських засобів необхідно ознайомитися з інформацією виробника препарату.

Книга призначена лікарям і фельдшерам швидкої та невідкладної медичної допомоги догоспітального та стаціонарного етапів, лікарів загальної практики (сімейним лікарям), медичним працівникам дитячих амбулаторно-поліклінічних та санаторно-курортних лікувальних закладів, студентам медичних вузів.

Від автора:

У пропонованому короткому посібнику представлені основні клінічні синдроми невідкладних патологічних станів у дітей і підлітків, які потребують невідкладних діагностичних, лікувальних і тактичних дій лікаря, з урахуванням вікових особливостей пацієнта і характеру перебігу захворювань.

Результат будь-якого стану, що загрожує життю дитини, залежить не тільки від своєчасного проведення комплексу невідкладних заходів, але і, більшою мірою, від адекватної оцінки тяжкості стану дитини на момент першого контакту» його з лікарем, виявлення причин події та постановки «правильного» первинного діагнозу. Саме такі професійні якості і характерні для лікаря швидкої та невідкладної медичної допомоги.

У першому виданні книги були запропоновані короткі алгоритми дій лікаря, що надає швидку, чи невідкладну медичну допомогу дитині, збору анамнезу, клінічного огляду, діагностики та прийняття тактичного рішення в критичних ситуаціях, беручи до уваги дефіцит часу та обмеження лікувально-діагностичних можливостей на догоспітальному етапі.

Однак за останні 2-3 року внаслідок реорганізації системи охорони здоров'я, медичної науки змінилися деякі підходи до надання екстреної медичної допомоги, оснащення виїзних бригад швидкої медичної допомоги, з'явилися відділення невідкладної медичної допомоги дітям при дитячих поліклініках.

З урахуванням різного рівня апаратного та лікарського оснащення різних медичних установ і служб, віддаленості та часто неможливість екстреної госпіталізації в профільний стаціонар пропоновані рекомендації розширені в цілях не тільки збереження життя дитини, але і максимального зниження негативних наслідків перенесеного ургентного стану в майбутньому.

Велике значення при наданні допомоги дитині має психологічна установка лікаря (фельдшера) на позитивний контакт з батьками та близькими маленького пацієнта. Однак сьогодні не менше значення має психологічна установка на конструктивну взаєморозуміння і з дітьми-підлітками, що потребують лікувально-діагностичних заходах і наступних юридично обґрунтованих тактичних діях. Розробка тактики проведення невідкладних заходів у дітей заснована на наступності надання медичної допомоги на різних рівнях догоспітального етапу і при необхідності її продовження у відділеннях швидкої медичної допомоги стаціонару (приймальних відділеннях).

В основу настоящих рекомендаций положены Приказы Министерства здравоохранения Российской Федерации «Об утверждении Порядков оказания педиатрической, скорой медицинской помощи, оказания медицинской помощи при хирургических заболеваниях у детей» 2010—2013 гг., рекомендации Европейского Совета реаниматологов в редакции 2010 г., а также рекомендации по оказанию неотложной помощи детям в официально утвержденных «Алгоритмах действий врача службы скорой медицинской помощи Санкт-Петербурга» (2009), у короткому керівництві по невідкладній педіатрії (догоспітальний етап) (2007) і в короткому посібнику швидкої медичної допомоги (2007, 2010).